Болиголов, Або Омег Conium, Трава

Болиголов, или Омег Conium

Латинська назва роду походить від старогрецької κόννος - дзига, внаслідок запаморочення, що з'являється при вживанні плодів.

Ботанічна назва рослини "кониум" - сама попереджає про небезпеку, оскільки походить від гречеського "коні" - умертвіння.

Болиголов плямистий називають ще блекіт, блекота, буглав, бугила, дегтярка, свиняча вош, свистульник, свистуля, сикавка, болиголова.

Болиголов плямистий здавна (особливо в Древній Греції) використовували як "офіційну" отруту, якою отруювали засуджених на смерть. Вважається, що отрутою болиголову були отруєні старогрецький філософ Сократ і военначальник Фокион. З часів Гіппократа болиголов вважається лікарською рослиною.

У всіх частинах болиголову плямистого містяться отруйні алкалоїди кониїн (найотруйніший), метилкониїн, конгідрин, псевдоконгідрин, коніцеїн, а також жирна олія, до складу якої входять гліцериди петрозеліновою і петрозелідиновою кислот. У листі - до 0,1% алкалоидов (кониїн), ефірна олія (до 0,08%) кавова кислота; у квітках - до 0,24% алкалоидов, кверцитин (входить до групи вітаміну P), кемпферол; у плодах - до 2% алкалоидов, у тому числі кониїн (до 1% метилкониїн, конгідрин; у насінні - до 2% алкалоидов і 0,08% е фирноъ олії і кавової кислоти.

Сьогодні болиголов, з урахуванням лікувальних властивостей і протипоказань, застосовуєтьтся в народній медицині при найрізноманітніших станах:

загальному виснаженні і слабкості;

судинних захворюваннях: атеросклерозі, анемії, геморої, варикозі, тромбофлебіті;

порушеннях менструального циклу: аменореї;

аутоіммунних патологіях: вовчаку, ревматизмі;

захворюваннях кісток і обміну речовин (деформуючий артроз, поліартрит, подагра);

головному болю і мігрені, безсонню;

хронічних інфекційних процесах: тривалому запаленні очей, сифілісі, туберкульозі;

статевому безсиллі.

Трава болиголова застосовується як болезаспокійливий і протисудомний засіб при лікуванні:

раку,

фіброми матки,

єпілепсії,

мігрені,

коклюшу,

аденоми,

кістозу,

полікістозу,

мастопатії.

Настій для лікування при захворюваннях сечостатевої сфери у жінок, передміхурової залози у чоловіків (для людей, яким вживання спиртових препаратів протипоказане)

30-50 грам висушених складових рослини помістити в скляну 3-літрову банку, після чого залити кип'яченою водою з температурою не більше 70-80 градусів. Закрити кришкою і після охолодження суміші помістити її в темне місце при кімнатній температурі. Настій готовий через 25-30 днів. Приймати строгоне більше 3-5 крапель 2-3 рази на день перед їжею.

Максимальний період щоденного вживання - не більше 2-3 тижнів, або до появи характерних ознак отруєння (таке трапляється при слабкому імунітеті, або індивідуальній непереносимості речовин, що входять до складу болиголову крапчастого).

Настоянка болиголову на горілці при захворюваннях сечостатевої сфери у жінок, передміхурової залози у чоловіків

50 грам сухої трави помістити в 0,5 л горілки. Бажано настій готувати в скляній банці, але обов'язково із закритою кришкою. Помістити єємність в темне місце при кімнатній температурі. Настоювати близько 8-12 днів, після чого приймати строго не більше 3-5 крапель 2-3 рази на день перед їжею. Максимальний період щоденного вживання - не більше 2-3 тижнів, або до появи характерних ознак отруєння (таке трапляється при слабкому імунітеті або індивідуальній непереносимості речовин, що входять до складу болиголову крапчастого).

Компрес при варикозному розширенні вен

25-50 грам рослини помістити в марлеву тканину, після чого 2-3 рази обдати крутим окропом. Такі дії потрібні, щоб активувати виділення ефірних олій і інших корисних речовин. Після того, як суміш досягне прийнятної для шкіри температури, необхідно прикласти компрес до місць варикозних розширень вен. У день цю процедуру необхідно виконувати 2-3 рази впродовж місяця, після чого зробити перерву. При появі характерних реакцій у вигляді почервонінь, свербежу і паління слід припинити прикладання компресу і знайти альтернативні варіанти.

Масляною настій

50 г сухої трави залити 0,5 л рослинної олії і витримати в темному місці 3 тижні.

Масляний настій підходить для зовнішнього застосування для компресів при лікуванні внутрішніх пухлин (у тому числі мастопатії, ущільнень молочних залоз, тромбофлебіту, хвороб суглобів, усіх видів пухлин із зовнішньою локалізацією, геморою.

Порошок

Його отримують з сухої трави (перемелюють) і приймають по 0,06 г вранці та ввечері з цукром. Поступово дозу збільшують до 0,6-1 гр. на прийом. Можна використовувати і зовнішньо для лікування поліпів носа.

Мазь

100 мл оливкової олії, 2 столових ложки сухої трави болиголову, настояти в прохолодному місці 14 днів. Процідити через 8-10 шарів марлі - перша заготівля для мазі. Нагрівти ще 100 мл олії рослинної на найменшому вогні, щоб вона не кипіло, але була розжарена, і кинути в неї шматочки воскової свічки, помішуючи, щоб віск розчинився. Віск додають до тих пір, поки олія не стане білою. Коли восковий розчин охолоне до теплого стану, його треба змішати з олійною заготівлею рослини і залишити застигати в холодильнику. Застосовувати при всіх зовнішніх пухлинах, пухирях, порізах, геморої, накладати на шкіру в області проекції ракової пухлини внутрішнього органу (якщо це область голови або шиї - час контакту не більше 2 ч).

Протипоказання

Рослина дуже отруйна. Отруйні властивості болиголову спричиняють за собою певні протипоказання до застосування. Навіть якщо у вас немає захворювань або станів, описаних нижче, то варто припинити вживання цієї рослини у разі появи симптомів отруєння, найосновніший з яких головний біль

людям з непереносимістю рослини;

дітям до 18 років;

вагітність;

період лактації (годування грудьми) Навіть мінімальну кількість кониїну здатні принести шкода плоду;

епілепсія, болиголов і речовини, що входять до його складу, посилюють тяжкість і частоту появи симптомів цієї хвороби;

гіпотонія, настоянки болиголову знижують артеріальний тиск, тому при вказаній недузі можливі втрати свідомості;

виснаженим хворим, які знаходяться на парентеральному живленні;

у періоді відновлення після хірургічних операцій;

при важкій і среднетяжелой дисфункція печінки.