Черемха Звичайна Prunus Padus, Суцвіття

Черемха звичайна Prunus padus, суцвіття

Черемха звичайна — це одна з відомих рослин, історія якої тісно переплетена з культурою і побутом того чи іншого народу. Згадку про черемху можна зустріти в поезії і пісенному фольклорі. Цікаво, що ботанічний опис рослини одночасно зробили кілька класифікаторів, у тому числі і Карл Лінней, тому латинську назву черемхи в джерелах можна зустріти у різних варіантах: Padus avium, Padus racemosa або Prunus padus.

Родова назва рослини Padus від грецького (pados - назва черемхи або вишні) зустрічається у старогрецького ботаніка Теофраста і, імовірно, пов'язана з назвою річки По в Північній Італії, уздовж берегів якої росла черемха. Видова наукова назва avis в перекладі з латинського означає "птах", оскільки плоди черемхи дуже люблять лісові птахи: рябчики, тетеруки, глухарі і дрозди

Російська назва рослини пов'язана з темним забарвленням плодів і кори: від давньослов'янського "черема" - смуглява.

Інші назви: черемшина, черемха кистьова, черемха пташина. борошник, голотуха, калакалуша, колоколуша, коцірба, коцірбина, коцюрба, кочурба, кочурбина, маївка, очеремха, слива черемха, сливняк, черемша, черімха, чермха.

Усі тканини рослини містять фітонциди, які викликають загибель багатьох мікробів, а також багатоклітинних організмів. У квітках черемхи містяться флавоноїди: 3-галактоглюкозид кверцетину (1,95%), гіперозид (0,37%), астрагалін; стероїди (зокрема, ситостерин); тритерпеноїд лупеол; вуглеводень нонакозан. Флавоноїди накопичуються і в листі: в гідролізаті ідентифіковано кверцетин, кемпферол, ціанідин, кавова, синапова, ферулова і n-кумарова кислоти; вітаміни С, Е, Р, каротин; бензальдегід; амігдалін, синильна кислота (до 0,05%); етерна олія (0,03–0,05%); у корі — дубильні речовини (2–3%); вуглеводи: рафіноза (3,12%), галактоза (0,63%); бензальдегід; амігдалін (до 2%), синильна кислота (до 0,09%).

Властивості черемхи дають можливість використовувати її при лікуванні:

офтальмологічних захворюваннях;

дерматозах;

фурункульозі;

підвищеній збудливості;

гнійних ран;

хвороб опорно-рухової системи (радикуліту, подагри, артриту, ревматизму);

імунодефіцитних станів;

риска формування новоутворень.

Квіти черемхи раніше активно використовували як прекрасний протизаплідний засіб.

Настій квітів черемхи для поліпшення метаболізму

1 столову ложку висушених квіток черемхи залити 1 склянкою окропу і настояти 30 хвилин. Після цього процідити і приймати 3 рази на день перед їжею по 1 столовій ложці.

Настій з суцвіть черемхи при збої обміну речовин

2 столових ложки висушених квіток черемхи залити 200 мл окропу. Дати настоятися в течії 1 години, потім профільтрувати через марлю. Вживати до 5 прийомів на день по 1 столовій ложці.

Настій черемхового цвіту, як протизапальний і жарознижуючий засіб

15 г сушеного цвіту залити 1 склянкою окропу і настояти протягом 20 хвилин. Потім настій слід відфільтрувати. Приймати 3 рази на день по 1/3 склянки в теплому вигляді.

Настій черемхового цвіту в якості сечогінного і потогінного засобу

1 чайну ложку сировини залити 300 мл окропу. Настій треба настоювати не менше 3-х годин. Приймати 3 рази на день по 1/3 склянки в теплому вигляді.

Настій з суцвіть черемхи при запалення слизової оболонки ока

1 чайну ложку квіток залити 1 склянкою кип'яченої холодної води, настояти при кімнатній температурі 8 годин, процідити. Робити примочки по 4 рази на день на 10-15 хвилин.

Настій з суцвіть черемхи при запаленні слизової порожнини рота (для полоскань)

1 чайну ложку квіток залити 1 склянкою кип'яченої холодної води. Настоювати 3 години при кімнатній температурі.

Настій з суцвіть черемхи для загоєння гнійних ран, опіків

1 столову ложку черемхи розтерти в долонях і висипати їх в теплу кип'ячену воду (1 склянка). Настоювати 6-7 годин, після чого настій слід процідити. Готовий настій використовують для промивань, примочок і полоскань.

Настій з суцвіть черемхи при сухості шкіри і появі зморшок

1 столову ложку квітів замочити в 1 склянці окропу на 30 хвилин, потім настоєм протирати лице.

Настоянка спиртова на квітках черемхи для нормалізації пульсу і профілактики серцевих захворювань

1 склянку квітів черемхи залити 0,5 л медичного спирту. Настояти далеко від світла в течії 14 днів, періодично збовтуючи. Після закінчення цього терміну готовий препарат процідити і прибрати в темне холодне місце. Приймати 2-3 рази на день по 20 крапель, змішуючи їх з невеликою кількістю води або чайною ложкою цукру.

Настоянка горілчана на квітках черемхи для лікування сонячних опіків

1 столову ложку сушених квітів черемхи залити 100 мл горілки і настоювати 4 доби, після чого протирати настоєм шкіру.

Лосьйон на квітках черемхи для омолоджування шкіри

1 столову ложку квіток черемхи змішати з 1 чайною ложкою гліцерину і 1 чайною ложкою меду, 50 мл горілки і 50 мл води. Отриманим лосьйоном рекомендується протирати лице.

Протипоказання

Як і будь-яка лікарська рослина, черемха має власні протипоказання до використання. Небажано застосовувати засоби на основі черемхи в наступних випадках

вагітність і період лактації;

дитячий вік до 2-х років;

хронічні запори і наявність геморою.

Черемха є умовно отруйною рослиною, оскільки практично усі її частини містять амігдалін, розпад якого вивільняє синільну кислоту.