Стевія Ребо (Медова) Stevia Rebaudiana Bertoni, Листя

Стевія Ребо (медова) Stevia rebaudiana Bertoni, листя

Багатьом стевія відома як "медова трава", солодка трава, двулистник солодкий, медяна трава.

Лікувальні властивості трави стевії були відомі людям давно. Американські аборигени приймали її відвар практично при усіх погіршеннях здоров'я. Стевія стала відома вченим тільки з 1887 року, коли її «відкрив» південноамериканський натураліст Антоніо Бертоні. Будучи директором агрономічного коледжу в столиці Парагваю Асунсьйоні, він зацікавився розповідями про незвичайну рослину, солодку на смак.

Також непримітна травичка зацікавила британського консула Асунсьйона, він писав про те, що індійці вже багато років знають про користь "кхе-хе-хе", або солодкої трави, також він відмічав солодкість стевії, звертаючи увагу на те, що декілька листків рослини без зусиль підсолоджують велику чашку чаю.

У Росіюстевію привіз академік Н.И. Вавілов з експедиції по Латинській Америці в 1934 році. Зразки видів рослини, привезені їм, зберігаються у Всеросійському інституті рослинництва. У Європі стевію намагалися вирощувати в південних районах Англії в сорокових роках ХХ століття.

Комерційне використання стевії в Японії почалося і триває з 1977 року, 40сего ринку стевії доводиться саме на Японію.

Стевія з'явилася в Україні 1984 року. Але ж як з'явилася то її одразу було наділено грифом державної таємниці "Цілком таємно", оскільки призначалася вона для використання виключно у військово-промисловому комплексі, для харчування космонавтів, енергетиків-атомщиків, ракетників, членів політбюро ЦК КПРС та Уряду СРСР.

В середині 2004 року експерти ВООЗ затвердили стевію в якості харчової добавки з допустимим добовим споживанням по глікозидах до 2 мг/кг.

Головні цілющі речовини стевії - стевіозид, ребаудіазід. У стевії міститься багато антиоксидантів - кварцетин, рутин, мінеральних речовин - кальцій, фосфор, калій, цинк, хром, магній, селен, мідь, а також вітаміни - група В, А, С, Е.

Фармакологічні властивості стевіі:

Гіпотензивна: виявлено здатність стевіозидів знижувати системний артеріальний тиск.
Діуретична: стевіозиди стимулюють виведення зайвої рідини з організму разом із сечею.
Кардіотонічна: тривале використання стевіозидів стимулює роботу серцевого м’яза, зміцнює судини та чистить їх від холестеринових бляшок, відновлюючи еластичність.
Протимікробна та протигрибкова: живильне середовище із вмістом стевії сповільнює ріст стрептококів, грибків і багатьох інших шкідливих для людського організму бактерій. Тому стевія сприяє швидкому загоєнню ран. Якщо неглибоку рану змастити концентратом стевії, вона гоїться без рубців.
Розчин стевії застосовують також для лікування опіків, трофічних виразок.
Противірусна й протизапальна: дубильні речовини в складі стевії перетворюють білки слизових оболонок і шкіри на нерозчинні, міцні сполуки, і бактерії та віруси вже не можуть існувати на них.
Протикарієсна та протипародонтозна: стевіозиди лікують хвороби порожнини рота — пародонтоз, гінгівіт, зміцнюють ясна та захищають зуби від розвитку на них карієсу.
Імунозміцнювальна: вітаміни й мінерали, що входять до складу листя стевії, потрібні для нормального функціонування імунної системи.
Дезінтоксикаційна: речовини, що містяться в стевії, мають антиоксидантні властивості.
М’яка діуретична дія рослини сприяє виведенню продуктів обміну, шлаків і солей важких металів з організму.
Загальнотонізувальна: завдяки синергізму й потенціюванню компонентів, які містяться в листі стевії, її застосування усуває втому, підвищує силові й динамічні характеристики м’язів.
Протидіабетична: за регулярного вживання стевії в їжу в крові хворого на цукровий діабет значно знижується кількість глюкози в крові.
Крім того, стевія, живлячи підшлункову залозу, відновлює функцію навіть ушкодженого органа.
Онкопротекторна: запобігає утворенню й сповільнює ріст ракових клітин.
Геронтологічна: уповільнює процеси старіння.
Нормалізація обміну речовин: без-калорійна, але з високим вмістом біологічно активних речовин, що нормалізують вуглеводний обмін в організмі, стевія — незамінний харчовий продукт для людей з надмірною масою тіла (відбувається поступове й безпечне схуднення).
Нормалізація процесів травлення: стевія справляє доброчинний вплив на функцію підшлункової залози й печінки. Якщо вживати екстракт стевії одночасно із протизапальними препаратами — нестероїдами, то слизова оболонка шлунка не страждає від дії цих препаратів.

Стевію використовують при лікуванні наступних хвороб:

діабет;

глікемія;

стенокардія;

ішемія;

карієс зубів;

пародонтоз;

виразки ШКТ;

пухлини;

панкреатит;

дитячий алергічний діатез;

ожиріння;

гіпертонія;

розлади сну, пам'яті і травлення;

себорея, дерматити, екзема, прищі.

Особливо слід підкреслити Стевія - незамінний продукт для хворих цукровим діабетом, оскільки стевиазид засвоюється в організмі без допомоги інсуліну і жоден діабетик не відмовить собі в прийомі солодкого.

Настій стевії при атеросклерозі, гіпертонії, цукровому діабеті, захворюваннях печінки, підшлункової залози

20 грам подрібненого листя стевії залити 1 склянкою окропу в термосі, настоювати 12 годин, злити отриманий настій в простерилізовану банку. Ту ж сировину повторно залити 1/2 склянки окропу в термосі, настоювати 8 годин, процідити, об'єднати обидва настої, ретельно збовтати. Використати замість цукру.

Чай гіпертонічний із стевії

1 столову ложку подрібненого листя рослини залити 1 склянкою кип'яченої води. Накрити кришкою і залишити настоюватися на 30 хвилин. Пити такий чай кілька разів на день при гіпертонії.

Відвар листя стевії для нормалізації ендокринних порушень, зміцнює серцево-судинну систему, підвищує імунітет, знижує і нормалізує цукор і холестерин в крові

20 грам подрібненої трави залити 200 мл окропу, довести до кипіння, варити 5 хвилин, зняти з вогню, настояти під кришкою 10 хвилин. Вилити відвар в прогрітий термос, настоювати 12 годин, процідити в простерилізовану пляшку. Траву, що залишилася, залити в термосі 100 мл окропу, настоювати 8 годин. Отриманий настій приєднати до першого, збовтати.

При карієсі і пародонтозі

Відомо, що ця рослина стримує розмноження бактерій і патогенних організмів. народна медицина рекомендує використати її для полоскань ротової порожнини, з метою уникнення карієсу і інших неприємних захворювань.

1 столову ложку екстракту рослини розвести в склянці води. Полоскати отриманим розчином зуби 3-4 рази на добу.

Екстракт листя стевії

20 г листя залити склянкою спирту або горілки. Нагрівати на повільному вогні, або на водяній бані впродовж 30 хвилин, не допускаючи закіпання. Після нетривалого охолодження суміш процідити.

Листя стевії для схуднення

Глікозиди стевії при своїй нульовій калорійності за своїми корисними властивостями перевершують сахарозу, що знайшло застосування в дієтах для схуднення.

20 г подрібненої трави залити 200 мл води, довести до кипіння, варити 5 хвилин і настоювати ще 10 хвилин. Після вилити склад в прогрітий термос і нанастояти в нім 12 годин. Після цього процідити рідину в стерилізовану скляну тару. Залишок трави залити 100 мл окропу і настоювати ще 8 годин. Настій додати до раніше приготованого, перемішують збовтуванням. Додають в напої і блюда

Стевія для зниження рівня цукру в крові при діабеті

При інсулінозалежній формі (1 типу) траву приймають як додатковий загальнопрофілактичний засіб, тоді як цукровий діабет 2 типи не припускає залежність від інсуліну, тому стевія приносить користь безпосередньо включенням в діабетичному меню або в якості профілактики. Крім того, користь для діабетиків може проявитися у бактерицидних властивостях стевії, які допомагають загоювати без рубців рани і трофічні виразки при діабетичній стопі: в цьому випадку неглибокі ранки змочують концентратом трави.

2 столових ложки подрібненого листя стевії помістити в мішечок з 2 шарів марлі, залити 1 склянкою окропу і тримати на слабкому вогні до 30 хв. Потім злити в пляшку. Вміст марлевого мішечка повторно залити 1/2 склянки води, також настоювати 30 хвилин, змішати з першим відваром. Отриманий настій додатково процідити.

Сироп із стевії

Сироп можна приготувати з екстракту трави, отриманого спиртовим, або водним способом. Рідину також випаровують впродовж 4 - 6 годин, контролюючи, щоб вона не закипала - до тих пір, поки сироп не почне плавно стікати у вигляді тонкої цівки по ложці. Готовий сироп перелити в пляшку і зберігати до 1,5 років, при кімнатній температурі - корисні властивості стевії збережуться.

Настій стевії для густоти і оздоровлення волосся

2 столових ложки стевії залити 1 літром окропу, настоювати її протягом 3 годин. Голову заздалегідь миємо і потім обполіскуємо її корисним настоєм.

Чайна ложка цукру може бути аналогом чверті чайної ложки подрібненої сухої трави, якщо це порошок стевії, така кількість дорівнює кількості засобу на кінчику ножа (це близько 0.7 г), або ж це 2-6 крапель водного екстракту трави.

Столова ложка цукру замінюється третю маленької ложки сушеної трави, 10 краплями рідкого водного екстракту, 2,5 г порошку стевії.

У склянці цукру міститься солодкість 1-2 чайних ложок меленої трави, 20 г порошку стевії, 1-2 маленьких ложок водного екстракту.

Протипоказання

Дослідження показали, що ця рослина абсолютно безпечна для здоров'я. Проте існує ряд протипоказань, на які варто звернути увагу.

індивідуальна непереносимість речовин, що входять до складу трави;

гіпотонія (рослина сприяє зниженню артеріального тиску);

вагітність і лактація;

схильність до алергічних реакцій;

захворювання крові;

гормональні порушення.

дитячий вік до 3 років.

Вживання стевії при цукровому діабеті дозволити може тільки лікар. При цьому дози препарату мають бути строго обумовлені, а приписів лікаря слід слухатися

Категорично не рекомендовано споживати стевію з молоком. Подібне поєднання продуктів багате сильним розладом шлунку і тривалою діареєю.