Подорожник Великий Plantago Major, Листя

Подорожник великий Plantago major, листя

Міжнародна ботанічна назва подорожника — плантаго майор (Plantago major); латиною «plantago» означає: «ступня» і «слідувати», тобто «супутник», і «майор» (major) — «великий».

Північноамериканські індійці називали подорожник "слід білої людини". Насіння рослини при намоканні стає липким, приклеюється до підошви і розноситься людьми на великі відстані.

Подорожник має безліч народних назв: лопух подорожний, подорожній, попутник, шляховик, ранник, порізник, чирякова трава, бабка, семижильник, петрові батоги.

Цілющі властивості рослини знали старогрецькі і давньоримські лікарі. У працях Плінія Старшого згадується 24 хвороби, від яких виліковує подорожник. Лікарі Древньої Греції лікували подорожником зоб, для цього вони радили носити намисто з кореней подорожника. Авіценна застосовував листя рослини як ранозагоювальний і кровоспинний засіб. У Стародавньому Єгипті також застосовували подорожник. Збереглися папіруси з рецептами, в яких згадувалася рослина. У XII столітті до нашої ери заготівля сировини проводилися у Китаї.

В середні віки вірменський лікар Амирдовлат Амасиаци писав, що подорожник допомагає при усіх видах пухлин, кропив'янці, виліковує ракові виразки. Є дані, що в середні віки подорожник застосовували з косметичними цілями.

Листі подорожника містять до 20% пектиновых речовин. У складі полісахаридного комплексу виявлені пектова кислота, галактоарабан, галактан. У листі знаходяться флавоноїди: лютеополин, апигенин, кверцетин, скутелляреин, гиспидулин, байкалеїн, лютеолін і їх похідні. Також в рослині є присутніми іридоидні глікозиди: аукубін (0,37% та каталпол, сапоніни, кумарин ескулетин, гіркі, дубильні, стероїдні речовини, сліди алкалоїдів; органічні кислоти: бензойна, саліцилова, бузкова; оксикоричні кислоти: хлорогенова, корична, паракумаровая, ферулова, кавова, бузкова, ваниловая та ін.; амінокислоти, тиразол, ефірна олія, фітонциди, вітаміни К, С, пантотенова кислота; макро- і мікроелементи. У листі міститься достатня кількість калію, кальцію, магнію, барії, бору.

Подорожник справедливо можна назвати "рослина на всі випадки життя" - подорожник у своїй корисній "красі" трохи не перескакує мелісу, пустирник, календулу, шавлію і цикорій та інших лідерів народної і природної аптеки. Лікувальні властивості подорожника великого різноманітні і широко застосовуються в офіційній і народній медицині.

Трава має бактерицидну, ранозагоювальну, снодійну, сечогінну, жарознижуючу, відхаркувальну, протиалергічну, протипаразитарну, протизапальну, знеболюючу і зупиняючу кров дію.

Порожнина рота. Листя рослини принесе користь хворим із запаленням ясен, стоматитом, зубному болю.

Успішно справляються з лікуванням при синдромі сухого ока, кон'юнктивіті, ушкодженні рогівки.

Допоможуть при порушенні обміну речовин в організмі.

Лікують захворювання серця

Неврастенію.

Жовчний міхур.

Головний біль.

Діабет.

Анемію.

Нирки. Застосовується для лікування пієліту, пієлонефриту, нефриту, запалення сечовипускального каналу.

Гонорея

Чинить згубну дію на синегнойную паличку, золотистий стафілокок і стрептокок.

ШКТ. Покращує вироблення шлункового соку, апетит, травлення, зціляє гастрит при зниженій кислотності, виразкове ураження шлунку, коліт, метеоризм, ентерит, запор. Має обволікаючу дію.

Останні дослідження довели ефективність лікувальних властивостей подорожника великого при терапії злоякісних пухлин - лейкозу, лімфогранулематозу. Засоби на основі рослини прискорюють розсмоктування дрібних пухлин і метастазів. Покращують стан хворих після променевої і хіміотерапії.

Травники застосовують траву для прискорення загоєння ран, садн, наривів, фурункулів і чирьев, знімають свербіж і роздратування від укусів комах.

Для жінок трава також буде корисна своєю здатністю благотворно впливати на структуру волосся і шкіри.

Дихальна система. Здавна відома здатність подорожника лікувати пневмонію, бронхіт, плеврит, емфізему легенів і туберкульоз. Засоби з рослиною розріджують мокроту, забезпечують її легке виведення, зціляє кашель, навіть застарілий.

Нервова система. Чинить седативну дію, знімає втому, приводить в норму тонус організму.

Покращує стан при геморої.

Благотворно впливає на суглоби, лікує подагру.

Настій листя подорожника при лікуванні ангіни, тонзиліту, зубного болю

4 подрібнених листочка залити склянкою кип’ятку, настояти 30 хвилин, процідити. Полоскати горло і ротову порожнину теплим розчином кожну годину.

Настій листя подорожника при лікуванні хвороб нирок

1 столову ложку подрібненого листя залити 1 склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день за 20 хвилин до їжі.

Настій листя подорожника при лікуванні атеросклерозу

1 столову ложку подрібненого листя залити 200 мл окропу, настояти 10 хв., процідити. Весь настій випити дрібними ковтками за один прийом.

Настій листя подорожника при лікуванні легеневих захворювань і для лікування різних запальних захворювань шлунково-кишкового тракту (ентеритів, ентероколітів, коліту).

1 столову ложку сухого листя залити 1 склянку окропу, настоювати 15 хвилин і приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день за 20 хвилин до їжі.

Відвар з листя подорожника (внутрішньо)

2 столових ложки подрібненої сировини залити 1 склянкою окропу. Потім рідину, накривши кришкою, тримати на паровій бані півгодини. Отриманий відвар охолодити, процідити і приймати по половині склянки тричі на день за 15 хвилин до їжі.

Такий відвар листя подорожника використовується при бронхіальних (особливо хронічних) запаленнях, при внутрішніх крововиливах (кровохаркання), дизентерії, при запаленні і болях в шлунку і кишечнику, при відрижці, печії, при захворюваннях печінки і жовтяниці. Відвар подорожника застосовують також для полоскання ротової порожнини при запаленні ясен, при зубному болі, використовують для примочок при запаленні очей.

Відвар при токсикозі, отруєннях солями важких металів або радіонуклідами, при внутрішніх кровотечах

2 столові ложки сухої сировини, залити склянкою окропу, настоювати протягом півгодини, потім протягом п'яти хвилин кип'ятити на малому вогні, процідити. Приймати тричі на день по 1/3 склянки до їжі.

Спиртова настоянка подорожника

20 г сухого подрібненого листя залити 1 склянкою горілки і настояти в темному місці впродовж 14 днів. Після цього настій процідити і зберігати щільно закритим в холодильнику. Вживати цю настоянку рекомендується по 30 крапель 3 рази на день в тих же випадках, що і настій

Спиртова настоянка при високому артеріальному тиску

20 г сухого подрібненого листя залити 200 г горілки. Настоювати в темному прохолодному місці протягом 3-х тижнів. Процідити і поставити в холодильник. Пити по 30 крапель 3 рази на день.

Для лікування забитих місць і запалень на шкірі

Висушені листя подорожника розмочити у теплій воді, загорнути в марлю і закріпити на хворе місце.

Протипоказання

Подорожник протипоказаний при підвищеній кислотності і зайвому виробленні шлункового соку. Також є деякі види виразкової хвороби кишечника та шлунку, при яких препарати з подорожника протипоказані. Тому перед застосуванням ліків на основі подорожника слід звернутися до доктора.

Протипоказанням для лікування цією рослиною буде підвищена здатність згущуватися крові, наявність тромбів. Тривалий прийом препаратів з подорожника може стати причиною високої здатності згущуватися крові і викликати схильність до тромбоутворення.

Ще одне протипоказання - це індивідуальна непереносимість цієї рослини або алергічні реакції на неї. З цієї причини алергікам і астматикам потрібно особливо обережно починати лікування препаратами з подорожника. Спершу можна приймати маленькі дози, щоб організм звик до нових ліків, і тим самим уникнути сильних алергічних реакцій.