Щавель Кінський Rumex Confertus, Листя

Щавель кінський Rumex confertus, листя

В народі рослину ще називають щавлем густим або жаб'яча кислиця, кислиця кінська, конятник, вогнівка грижова.

Лінгвісти вважають, що слово "щавель" походить від до старослов'янського ščаvь, співзвучного поняттю "щі", адже соковита кисла травичка - неодмінний компонент цієї старовинної юшки. У народі цю рослину часто називають "кислиця", "кислуша", "кислячок" і іншими співзвучними словами, що вказують на його оригінальний кислуватий присмак.

Листя містить каротин, вітаміни К, С (до 145 мг%), B1, Р, а також кофейну, хлорогенову, кумаринову, катехову, ферулову кислоти, флавоноїди (рутин, кверцетин, гінорозид), щавлеву кислоту та її кальцієву сіль, сполуки натрію, калію, магнію, фосфору, заліза.

Щавлеві настої, відвари, порошки, мазі мають такі властивості:

в'яжуча;

протиглистна;

кровоспинна;

ранозагоювальна;

бактерицидна;

протицингова.

У терапевтичних цілях ліків, але основі кінського щавлю, застосовуються в медицині для лікування:

гастриту;

коліту;

холециститу;

тиску;

гельмінтозу;

застуди;

дерматозу;

ревматизму;

запалень і наривів.

Щавель кінський в малих дозах на кшталт ревеню робить в'яжуче, а у великих - послаблюючу дії. Показаний при хронічному спастичному коліті, запорах внаслідок атонії кишечнику для полегшення акту дефекації, при геморої, тріщинах заднього проходу. Ця рослина входить до складу мікстури М.Н. Здренко, яку вживають при цинзі, виразкових стоматитах і гінгівітах (Б.Г. Волинський та ін., 1978).

Чай в цілях профілактики і терапії гельмінтозу і розладу шлунку

Для приготування чаю висушену сировину необхідно залити окропом і дати настоятися. Для поліпшення смакових якостей напою в нього можна додати ложку меду, або варення з полуниці. Пити чай потрібно три рази на день перед їжею.

Настій з листя для спринцювання при лікуванні "жіночих проблем", а також для полоскання горла при ангінах і ротової порожнини

1 столову ложку подрібненого листя залити 0,5 л окропу і настоювати впродовж 3-4 годин до стану міцної чайної заварки. Застосовувати такий розчин необхідно трохи теплим, бажано використати його відразу і не зберігати в холодильнику.

Відвар листя щавлю кінського як кровоочисний засіб при різних висипах і свербежі, а також як протиалергічне

1 столову ложку листя щавлю залити 2 склянками води, кип'ятити 10 хвилин на слабкому вогні, настояти укутавши 1 годину і процідити. Приймати по 1/4 склянки 4 рази на день за 15 хвилин до їжі. Пити ковтками з невеликими перервами.

Відвар щавлю кінського для ванн при шкірних захворюваннях, для полоскань при ранах, опіках, стоматиті, гінгівіті

1 столову ложку перемеленого листя залити 0,5 л води. Довести до кипіння, кип'ятити 30 хвилин, дати 1 годину настоятися, потім профільтрувати.

Протипоказання

Протипоказаний щавель при:

сечокам'яній і желчнокаменной хворобі;

підвищеній кислотності шлункового соку;

загостренні гастриту і виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки;

підвищеному рівні сечової кислоти в сироватці крові;

захворюваннях нирок

ревматоїдному артриті, при поліартриті

вагітності і годуванні грудьми

Часте і надмірне вживання щавлю і його препаратів може викликати відкладення каменів в нирках, а у літніх людей розвиток подагри і остеопорозу.

Корисні властивості проявляються при правильних дозуваннях і тривалості курсу лікування. Якщо використати рослину безконтрольно - у кращому разі не буде ніякого ефекту, а в гіршому він буде негативним.

Все добре в міру, і щавель теж не є виключенням, його зрідка можна вживати у складі блюд без шкоди для здоров'я.