Валеріана Лікарська Valeriana Officinalis, Корінь

Валеріана лікарська Valeriana officinalis, корінь

У народі валеріану називають маун, котячий корінь, ароматник, земляний ладан, маун, одолян, чортове зілля, чортове ребро. У наукову літературу назву рослини валеріана лікарська (Valeriana officinalis) сімейства валеріанових (Valerianaceae) ввів усім відомий шведський ботанік і лікар Карл Лінней.

Валеріана в перекладі з латині (valere) означає "бути здоровим". Саме валеріана з чудодійним коренем відома як рослина, що дає сили.

Про унікальну здатність цієї рослини впливати на нервову систему людини знали ще лікарі Древньої Греції. За часів Гіппократа (V - IV вв. до н.е.) рослина застосовувалася при лікуванні жіночих хвороб. Діоскорид вважав валеріану засобом, здатним управляти думками, Авіценна - зіллям, яке зміцнює мозок. Пліній відносив її до засобів, що збуджують думку. В середні віки про неї відгукувалися як про ліки, що вносять добросердя, згоду і спокій.

Давно знали про валеріану лікарську і в Україні та Росії. Відомо, що її нерідко вживав Олександр Невський. Про неї згадується в старовинному російському рукописному травнику 1614 року, в якому сказано про цілющі властивості кореневища і коренів та про даремність надземної частини рослини. В "Уваровському" рукописному травнику говориться про збереження лікувальних властивостей валеріани впродовж 3 років. При Петрі I почався промисловий збір рослини для госпіталів.

В середні віки про неї відгукувалися як про ліки, що несуть добросердя, згоду і спокій, крім того, валеріана шанувалася в якості одного з найпопулярніших ароматичних засобів.

Кореневища і корені валеріани містять ефірну олію — 0,2–3,5% та валепотріати — 0,5–1%. До складу ефірної олії входять: борнілацетат — 32,15%, алоаромадендрен, 3-метилбутанова кислота, кесан, α-кесилацетат, α-кесанілацетат, α-кесиловий спирт, каноканол, ізовалеріанова, гесперитинова, валеринолова, валеренова, ацетилвалеринолова та бегенова кислоти, естери ізовалеріанової кислоти,

Валеріана також містить алкалоїди: актинідин, N-(2-n-гідроксифеніл)-етилактинідин, скитанін, текостанін, текоманін, валеріанін, валерин і хатинін; макро- та мікроелементи: K, Ca, Mg, Fe, Mn, Cu, Zn, Cr, Al, Ba, V, Se, Ni, Sr, I, B.

Завдяки такому набору корисних речовин засоби, приготовані на основі кореневищ валеріани, мають такі властивості:

заспокійливу;

знеболюючу;

спазмолітичну;

тонізуючу;

противозудну;

седативну.

Настій з кореня валеріани застосовується в основному в цілях заспокоєння нервової системи людини в умовах стресових ситуацій. В якості седативного лікарського засобу застосовується

при підвищеній нервовій збудливості

у разі появи коронарної недостатності

безсонні

серцевих неврозах

спазмах кровоносних судин

гіпертонії

мігрені

істерії

спазмах органів ШКТ

ниркових і печінкових кольках

приливах крові до голови, особливо у жінок в клімактеричному періоді,

захворюваннях щитовидної залози,

гіпертиреозі,

для лікування нейродермітів,

при частих закрепах,

для усунення метеоризму.

Корінь валеріани при безсонні або неспокійному сні

Подрібнені корені покласти в марлевий мішечок і прив'язати у узголів'я ліжка. Аромат сприятливо діє на нервову систему і заспокоює її.

Настій при серцевих неврозах, а також нейродерміті, екземі, кропив'янці

0,5 столових ложки коренів валеріани залити 1 склянкою окропу і настояти в термосі упродовж 6-8 годин. Приймати по 1 столовій ложці настою 2-3 рази на день.

Настій при хронічних порушеннях коронарного кровообігу, тахікардії

1 столову ложку подрібнених коренів валеріани залити 1 склянкою окропу, настояти в термосі 8 годин, процідити. Перші 2 тижні приймати по 1/3 склянки настою 3 рази на день, наступні 2 тижні - по 2 столових ложки, потім впродовж місяця - по 1 столові ложки, потім зробити перерву на місяць і повторити курс.

Настій при неврозах серця, а також при екземі, нейродерміті, кропив'янці, псоріазі в якості седативного засобу

1 десертну ложку подрібнених коренів валеріани залити 1 склянкою окропу, настоювати 6-8 годин під кришкою, процідити. Приймати по 1 столовій ложці 2-3 рази на день.

Настій при гіпертиреозі, неврозі, істериці

1 столову ложку подрібнених коренів залити 1 склянкою гарячої води. Настояти в термосі 45 хвилин, або на водяній бані (15 хвилин на бані плюс 30 хвилин під кришкою). Профільтрувати. Приймати по 2-3 столових ложки після їжі.

Настій для прийняття ванн при епілепсії

2 столових ложки кореня валеріани заварити 2 літрами окропу, настоювати 15- 20 хвилин, процідити, вилити у ванну, яку впродовж 15 хвилин приймати перед сном через день.

Відвар при спастичних печінкових і ниркових болях, хворобливих менструаціях, мігрені

1 чайну ложку коренів валеріани залити 1 склянкою окропу і кип'ятити на водяній бані 1-1,5 години. Захололий відвар процідити і додати до нього охолоджену кип'ячену воду до загального об'єму 1 склянка. Приймати по 1/2 столових ложки 2 рази на день, вранці і ввечері, заздалегідь підігрівши. До вечірньої порції настою можна додати трохи меду.

Відвар сухих коренів і кореневищ валеріани при вегетоневрозах, при всіляких переживаннях і нервових потрясіннях, судомах, безсонні

10 г висушених коренів і кореневищ валеріани подрібнити (довжина має бути не більше 3 мм), залити 300 мл води кімнатної температури, кип'ятити впродовж 30 хвилин на водяній бані, потім охолодити. Приймати по1/2 склянки 3 рази на день.

Відвар при спазмах шлунково-кишкового тракту, хворобливих менструаціях, мігрені, важко протікаючому клімаксі

1 чайну ложку коренів валеріани залити 1 склянкою окропу, кип'ятити на водяній бані 1,5 години, охолодити, процідити і долити кип'ячену воду до об'єму 1 склянки. Приймати по 1/2 склянки підігрітого настою вранці і на ніч, вечірню порцію підсолодити медом.

Відвар коренів валеріани при вегетоневрозах, безсонні, серцебитті, блювоті

10 г сушених коренів і кореневищ валеріани залити 200 мл киплячої води, нагрівати на водяній бані впродовж 15 хвилин, потім настоювати 2 години, процідити. Приймати по 1-2 столових ложки 3-4 рази на день.

Настоянка спиртова при нервовому перезбудженні і головних болях

Висушений корінь однієї рослини валеріани залити спиртом в співвідношенні 1: 4 і настояти в темному місці 1 тиждень. Вживати по 15-30 крапель, розбавивши в 100-150 г води, тричі на день.

Настоянка спиртова як заспокійливий засіб

Настоянка валеріани готується на 70 % спирті в співвідношенні 1: 5. Призначають всередину дорослим по 15-20 крапель на прийом 2-3 рази на день. Дітям на прийом призначають стільки крапель, скільки дитині років.

Протипоказання

Як правило, валеріана добре переноситься, проте у деяких хворих гіпертонічною хворобою вона дає протилежний збудливий ефект, порушує сон, викликає важкі сновидіння.

Валеріана протипоказана при

хронічному ентероколіті

індивідуальній непереносимості.

Препарати з валеріани підвищують здатність згущуватися крові, що небажано літнім людям, особливо при загрозі інфаркту або інсульту. Валериана заборонена на перших трьох місяцях вагітності. Не варто застосовувати значні дози препаратів на основі валеріани за кермом, при роботі з машинами і верстатами, оскільки знижуються концентрація і швидкість реакції. Тривалий прийом може стати причиною закрепу.