Барбарис Звичайний Berberis Vulgaris, Корiнь

Барбарис звичайний Berberis vulgaris, корiнь

Народні назви: берберис, квасниця, кислянка, паклун, кислий терен.

Вже древні індійці знали цю рослину і деякі властивості його ягід. Індійці - перша народність, яка навчилася лікувати хвороби людини. Серед корисних рослин, які вживали для лікування індійські лікарі, був і барбарис. За дев'ять віків до початку нашого літочислення він був записаний у священних індійських ведах як лікарську рослину.

У древньому Вавілоні барбарис також вживали для лікування. На глиняних дощечках клиноподібними знаками записано: "Барбарис очищує кров". Такі дощечки зберігалися у бібліотеках і були знайдені при розкопках древньої Ніневії, серед розвалин палацу ассірійського царя Ассурбаніпала (VII століття до нашої ери).

Після падіння Римської імперії слава вміння лікувати перейшла до арабів. Історія барбарису в Європі почалася, коли європейські вчені приїжджали в арабську державу вчитися лікуванню. І від арабських лікарів вперше дізналася Європа про цінні властивості ягід барбарису.

Усі частини рослини містять алкалоїди: берберин, оксиберберин, барбамін, холелітин, колумбамін, оксіакантин, пальмітин, леонтидин; катехіни, ефірну олію, пектини, цукри, вітаміни С, Е, К, а листя - вітаміни C, E, каротиноїди, органічні кислоти (яблучну, лимонну), мінеральні солі, а в період плодоносіння – ефірну олію. У корі коренів міститься також пальматин, колумбамин, ятроррицин і оксиакантин). У коренях вміст алкалоїдів досягає 2–5%.

Корені барбарису містяться у складі знаменитого препарату Здренко, який призначають при виявленні недоброякісних пухлин. Кора з коренів барбарису входить до складу холелітину, препарату, який призначається для лікування жовчнокам'яної хвороби, загострень жовтяниці, холециститу. У Китаї стволову кору використовують як примочку при запаленнях очей, а кору з кореня барбарису як збудливий, в'яжучий і протираковий засіб. Болгари використовують кору барбарису при хворобах нирок і радикуліті. У Польщі використовують барбарис для лікування гіповітамінозу. Німці вживають барбарис у вигляді настоянки або відвару при захворюваннях ШКТ, слизової оболонки рота, легенів. У Франції барбарис - бактерицидний, гіпотензивний і протигарячковий засіб.

Рослина володіє наступними діями:

протизапальною,

спазмолітичною,

жарознижуючою,

бактерицидною,

знеболюючою,

кровоспинною,

Корінь барбарису використовується для лікування

Холециститу,

жовчнокам'яної хвороби,

ревматизму.

Корені барбарису не можна мити водою, оскільки при цьому втрачається значна частина їх головної діючої речовини берберину, який досить добре розчиняється у воді.

Настій коренів барбарису загальний рецепт

1 чайну ложку закласти в термос і залити 0,5 л окропу, настоювати 45 хвилин.

Застосовують для:

пониження температури при лихоманках (малярії) по 1 столовій ложці 4 рази на день;

полоскання порожнини рота при запаленні ясен 3-4 рази на день;

зняття болів в печінці і жовчному міхурі по 50 мл 4 рази на день;

як допоміжне лікування при водянці і жовтяниці по 50 мл по 3-4 рази на день

Настій коренів барбарису при гепатиті і захворюваннях нирок

2 столових ложки подрібнених коренів барбарису заварити 400 мл окропу. Настоювати близько 1 години і вживати протягом місяця по 100 мл 3 рази на день.

Відвар коренів барбарису загальний рецепт

3 чайних ложки коренів залити 0,5 л води, кип'ятити 20 хвилин, довести об'єм до первинного стану кип'яченою водою. Відвар відфільтрувати і перелити в скляну ємність.

Застосовують при:

внутрішніх кровотечах по 1 столовій ложці кожну годину;

гепатиті, бронхіті по 1 чайній ложці 3 рази на день;

невралгії, гіпертонії, атеросклерозі по 50 мл 3 рази на день.

Відвар використовують так само як жовчогінний засіб, приймаючи по 1 чайній ложці 5-6 разів на день. Його використовують при гепатиті, патологіях жовчного міхура і загостреннях холециститів.

Відвар кореня барбарису при каменях в жовчному міхурі

1 столову ложку кори і коренів рослини помістити в каструлю, додати 300 мл води і кип'ятити 30 хвилин, після чого поступово охолодити, відфільтрувати, додати кип'ячену воду до первинного об'єму. Приймати цей засіб 3 рази на день по 50 мл

Відвар кореня барбарису при плевриті, туберкульозі, невралгії і ревматизмі

10 г кори і 15 г коренів барбарису залити 300 мл холодної води, помістити на водяну баню і витримати півгодини. Після чого охолодити, профільтрувати, довести об'єм до початкового. Вживати по 50 мл 3 рази на день.

Відвар для лікування шлунку і ревматизму

1 столову ложку коренів залити 2 склянками окропу і кип'ятити 5 хвилин. Потім його остудити і процідити. Вживати по 1/2 склянки відвару кілька разів на день.

Відвар кореня барбарису при запаленні ясен

30 грам кореня барбарису покласти в 630 мл води і проварити впродовж 15 хвилин. Потім відвар прибрати убік для настоювання приблизно на 4 години. Після настій треба зцідити, а потім влити в нього приблизно 230 мл води. Полоскати ротову порожнину щодня вранці і ввечері, поки не спаде запалення.

Відвар для профілактики туберкульозу, ревматизму і плевриту

1 чайну ложку кореня всипати в 400 мл окропу і проварити близько 5 хвилин. Відвар охолодити. Пити 3 рази приблизно по 100 мл впродовж 24 годин незалежно від їжі

Відвар на молоці при забиттях, ревматизмі і суглобових болях

1/2 чайних ложки суміші коренів, гілок і кори барбарису (подрібнених і змішаних в рівних пропорціях) додати 200 мл молока і кип'ятити 30 хвилин. Потім профільтрувати і вживати внутрішньо по 5 мл тричі на день при вивихах і розтягуваннях, а також зовнішньо у вигляді примочок при забиттях і захворюваннях суглобів.

Відвар для зовнішнього застосування

2,5 чайної ложки коренів залити 300 мл окропу, кип'ятити 5 хвилин. Потім відфільтрувати і використати для спринцювань і ванночок при запаленні статевих органів у жінок, полоскань при запаленні ясен, дифтерії, промивань при запаленні очей і примочок при ранах і екземі.

Настоянка спиртова кореня барбарису при кровотечах і для скорочення матки після пологів

50 г коренів подрібнити і додати 100 мл спирту. Настояти в захищеному від світла місці впродовж 15 - 18 днів. Після закінчення часу відфільтрувати і приймати отриманий засіб по 30 крапель тричі на день.

З такою настоянкою також роблять компреси, примочки при захворюваннях суглобів і спазмах м'язів. Для цього до хворобливих ділянок прикладають змочену в засобі марлеву тканину на 30 хвилин. Процедура чинить протизапальну і спазмолітичну дію.

Протипоказання

Корені барбарису не можна вживати при гіпотонії, протипоказанням є вагітність і післяпологовий період, кровотечах, пов'язаних з дисфункцією яєчників, цирозі печінки і гострих проявах гепатиту.

У цей список входять діти до 12 років і люди з індивідуальною непереносимістю компонентів коренів. Вживання настоїв збільше рекомендованих норм може привести до небажаних наслідків.