Півники Болотні Iris Pseudacorus, Корінь

Півники болотні (Ірис ложноаіровий) Iris pseudacorus, корінь

Народні нвзви – виндаси, косатеня, косатень, косатець водний, косачиско, коситеня, коситень, коситень багонний, коситень жовтий, коситень звичайний, косиці, косичка, лепешник, лепешняк, мовниччє, півник болотяний, півники, пітушки, рогоза, сівар, сівар жовтий, спальта ужачка, ужачки, ужички, фіалковий корінь

Латинську назву роду утворено від грецького слова іris — райдуга; рослина дістала її за надзвичайно красиві барвисті квітки. Видова назва в перекладі з латинської мови acorus - аір означає несправжній аір (листки півників схожі на листки лепехи). Але саме ця назва використовується для позначення ірису болотного. Спочатку ірис в народі називався «косатень», чому послужила подібність форми листя рослини і коси. Цікаве походження назви рослини з міфологічних джерел. У давньогрецькій міфології богиня Іріда спускалася з різнокольорової райдуги, приносячи людям звістки від богів. У перекладі з грецької «іріда» співзвучне з «ірис» - назвою ірису болотного. У народній медицині здавна ірис називали цілющим «фіалковим коренем».

Науково своєю назвою рослина зобов'язана Карлу Ліннею, який вперше представив світу ботанічний опис ірису.

Кореневища півників болотних містять окиснювальні фенольні сполуки — 15,9%, дубильні речовини — 5,5%, кумарини, ізофлавоновий глікозид іридин, оксикоричні кислоти, органічні кислоти (шикимову, хінну, яблучну, лимонну, фумарову, молочну), ефірну олію, тритерпеноїди, жирну олію, крохмаль; листя — фенолкарбонові кислоти в гідролізаті: п-кумарова, синапова, ферулова; антоціани в гідролізаті: дельфінідин, ціанідин; ксантони: мангіферин; квітки — каротиноїди: β-каротин, віолаксантин, лютеїн, зеаксантин; насіння — вуглеводи, жирну олію, ірисхінон.

Препарати на основі ірису мають наступні дії:

проносну,

потогінну,

відхаркувальну,

ранозагоювальну

антисептичну

Рослина часто використовується у виготовленні зубних порошків. Оброблені шматки кореневищ батьки дають своїм дітям для того, щоб зуби швидше прорізувалися. Народні цілителі радять ірис для ран, в які потрапила інфекція, виразок, свищів. Рослина зарекомендувало себе як непоганий засіб для видалення веснянок.

Полегшує загальний стан хворого і бореться з такими захворюваннями, як

бронхіт,

запалення легенів,

ангіна,

водянка.

сприяє швидкому загоєнню ран

позбавляє від лупи.

Настій коріння ірису класичний

2 столові ложки подрібнених коренів рослини до порошкового стану, заварити в термосі 1 склянкою окропу. Настоювати всю ніч (тобто не менше 8 годин), після чого потрібно процідити.

При сильному кашлі вживати по 1/3 склянки 4-5 разів на день до повного одужання.

При водянці і набряках такий настій необхідно вживати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.

При лікуванні мастопатії в ньому змочувати стерильні бинти чи марлю і робити компреси на груди. Час дії такого компресу — близько півгодини

При шкірних захворюваннях, ранах, пухлинах і затвердінь слід прикладати до хворого місця змочені в теплому настої серветки. Процедури проводять протягом 25-30 хвилин.

Настій для видалення жовтизни та нальоту на зубах

2 столові ложки розтертого в порошок кореневища заварити в термосі 200 мл окропу. Настоювати 8-9 годин, процідити. Полоскати рот настоєм 3 рази на добу.

Настій коріння ірису при нервовому виснаженні

1 чайну ложку подрібнених коренів помістити в 400 мл гарячого окропу. Настояти і приймати по 100-150 мл 3-4 рази на день.

Настоянка кореня ірису на червоному вині при маткових кровотечах

15 г подрібненого кореня рослини помістити в 200 г червоного вина, настояти і приймати по 1 столовій ложці 6 разів на день.

Відвар з кореня ірису для лікування запальних процесів в організмі, пневмонії, бронхіти, туберкульозу та кашлю

1 столову ложку подрібненого кореня залити 200 мл води. Проварити на малому вогні не більше 8 хвилин. Приймати процідженим крізь марлю внутрішньо по 1 ложці 3 рази на день до прийому їжі. Курс лікування становить не менше 1 тижня.

Такий відвар можна використовувати для полоскання хворого горла, зубів і ясен. Примочками з відваром ефективно лікують опіки, гнійні рани, виразки і мастит. З ним приймають сидячі ванночки при геморої з вузловими шишками. Відваром миють голову при облисінні, випаданні волосся і лупи.

Спиртова настоянка кореня ірису при патологіях легень; порушеннях кровотоку; розладах нервової системи; шлункових болях та спазмах

1 частину потовченого кореня ірису на 10 частин горілки настоювати 15 діб, потім відфільтрувати. Вживати внутрішньо по 20-30 крапель 3 рази на добу, змішавши з 50 мл води.

Олія при запаленні сідничного нерва, захворюваннях м'язів і суглобів

100-120 г товченого кореня залити 0,5 л соняшникової олії, ретельно перемішати. Втирати в шкіру масажними рухами.

Протипоказання

Необхідно врахувати, що в півниках є активні біологічні речовини, що сприяють підвищенню згортання крові. З цієї причини людям, у яких високий рівень згортання крові, вживати препарати на основі цієї рослини не рекомендується. Лікування рослиною проводити також заборонено при

тромбах;

індивідуальної непереносимості;

вагітності.