Копитняк Європейський (Підгорішник) Asarum Europaeum, Корінь

Копитняк європейський (Підгорішник) Asarum europaeum, корінь

Латинська назва роду ймовірно походить від грецького слова «aseron» - відраза, нудота, так як ця рослина викликає нудоту. Українська і російська назви пов’язані з формою листків, які нагадують кінські копита.

Масу синонімів назв рослини містить словник Даля: сердечник, підгорішник, підлісник, чорний лютик, земляний ладан; винний, скипідарний, копитний, заячий корінь; дикий перець, волосняк, сухий водолень, облапа, пхиховник, опанча, епанечник, білокопитняк, блевунья, блякотник, варагуша, грошова трава, заячий корінь, куряча лапа, листочок чорний, гарячкова трава, охватка запашна проста, розхідник, блювотний корінь, скипидарний корінь, сухий водолій, увечная трава, человечье вухо, чорний лютик, лісовий перець, дикий імбир та ін.

Назва «винний корінь» відображає одне з лікарських застосувань рослини – як блювотного кореню від пияцтва. За легкий аромат листя (він відчувається, якщо свіжі листя розтерти між пальцями) в народі копитняк називають лісовим перцем, а англійці – диким імбиром.

Як лікарська рослина копитняк європейський відомий ще з часів Авіценни. На його думку, коріння – найбільш корисна частина рослини. Препарати на його основі, зокрема настій, допомагають при водянці, запаленні сідничного нерва і застарілих болях, а також збільшують кількість чоловічого сімені.

Коріння, кореневища і трава копитняка містять до 1 % ефірної олії, до складу якої входять до 30-35% азарона і діазорона, 2-3% азарилового альдегіду, 1-2% 1-пінену, 12-15% евгенолу, а також метилевгінол, борнілацетат, смоли, дубильні речовини, флавоноїди (кверцетин, кемпферол), слизи, крохмаль і органічні кислоти. Крім того, в кореневищах копитняка європейського знайдені глікозиди та алкалоїд азаріна.

Гірко-пряний запах листя копитня надає ефірна олія, основним компонентом якого є азарон і його похідні – трансізоазарон, діазарон. Ці сполуки отруйні, оскільки при тривалому впливі порушують діяльність нирок і серця, впливають на кровотворення і пригнічують синтез білка. Враховуючи їх кількість, рослину слід віднести до небезпечних не тільки для людини, але й для домашніх тварин. Це обов'язково потрібно враховувати тим, хто збирається вживати будь-які засоби, чи то чай або настій копитняка, усередину, а також вирощувати його на подвір'я.

Копитняк має блювотну, седативну, жовчогінну, сечогінну, протизапальну, відхаркувальну, протиглистну, проносну, а також молокогінну дії.

Експериментально встановлена здатність препаратів з листя копитняка європейського покращувати роботу серця, посилювати серцеві скорочення, звужують периферичні кровоносні судини, підвищувати артеріальний тиск і тонус вен, стимулювати діяльність потових залоз, секреторну діяльність травного тракту, сприяти секреції шлункового соку, активізувати перистальтику кишечника. Крім того, викликати блювоту і надавати збудливу дію на серце.

Копитняк може використовуватися для позбавлення від різних захворювань:

дисфункцій ШКТ, водянки, запалення легенів і бронхів – у вигляді відвару або настою;

туберкульозу легенів, нервового збудження, гарячкового стану – у вигляді горілчаної настойки;

подагри, ревматизму, гіпертонії – у вигляді відвару на козячому молоці;

корости, зовнішніх ран, що загоюються, очних хвороб, мігрені – в якості зовнішнього засобу для примочок і компресів;

нежиті, головного болю, запаленні верхніх дихальних шляхів – як нюхальний порошок з розтертих сухих кореневищ.

Водний настій кореню при бронхіті, бронхіальній астмі, епілепсії, істерії, малярії

2 г кореневищ настояти 1 годину в склянці кип'яченої води кімнатної температури, процідити. Застосовувати по 2 столові ложки 2-3 рази на день.

Водний настій кореня як відхаркувальний засіб

2 г або 1/2 чайної ложки подрібнених коренів залити 200 мл окропу, настоювати 2-3 години, процідити, сировину віджати. Приймати по 1 столовій ложці 2 рази на день.

Відвар кореня копитняка при застуді

2 г сировини (1/2 чайної ложки), залити 1 склянкою окропу. Далі гріти на слабкому вогні або на водяній бані протягом 30 хвилин. Потім процідити, довести об'єм до початкового. Пити 3-4 рази на добу приблизно по 1 столовій ложці. Відвар кореня копитняка може стати чудовим відхаркувальним засобом.

Відвар кореня копитняка як серцевий засіб

1 г сировини заварити 1 склянкою окропу, гріти на малому вогні або на водяній бані 30 хвилин, настояти 20 хвилин, процідити і довести об'єм до початкового. Пити по 1 столовій ложці 3 рази на день. Зовнішньо відвар кореня використовують як примочку при головному болі.

Відвар кореня копитняка при мізерних, нерегулярних місячних

2 г подрібненого коріння залити 200 мл води, кип'ятити 10 хвилин, настоювати 30 хвилин, процідити. Застосовувати по 1 столовій ложці 3 рази на день до їжі.

Спиртова настоянка копитняка при застудах, бронхітах, запаленні легенів, туберкульозі як відхаркувальний і лікувальний засіб

20 г сировини залити 200 мл 70% спирту. Настоювати в темному місці 10 днів, процідити. Пити по 15-20 крапель 3 рази на день.

Лікування алкоголізму копитняком

Алкогольна залежність сьогодні проблема для багатьох. Ця хвороба стає справжнім кошмаром для всієї родини, і особливо вона ускладнюється небажанням хворого визнати існування проблеми і спільно з фахівцями приступити до її усунення.

У таких випадках дуже актуальне приховане лікування, і вважається, що найкращий засіб від алкоголізму – копитняк.

1 столову ложку коренів залити 1 склянкою окропу і протягом 10 хвилин тримати суміш на водяній бані. Після того, як відвар настоявся, відфільтрувати дрібні частинки, остудити і поставити засіб в холодильник. Відвар необхідно додати до горілки, яку буде пити хворий на 200 мл 1 столова ложка. При вживанні такої горілки у пацієнта з'являється відчуття нудоти, аж до блювоти, і після 3-4 її прийомів у нього формується стійка відраза до алкоголю.

Для вина цей метод не працює, його смак дуже змінюється, і п'яниці швидко розпізнають підступ.

Лікування копитняком алкоголізму, другий спосіб

1 столову ложку сировини залити 1 склянкою гарячої води, потім потрібно прокип'ятити на водяній бані приблизно 30 хвилин. Далі процідити і привести обсяг до того, що був на початку. Вживати 3 рази на день після їжі по 2 столових ложки.

Мазь на основі копитняка при жарі ( високій температурі тіла)

Для приготування мазі необхідно подрібнити коріння копитняка і змішати його з вазеліном до отримання консистенції сметани. Можна приготувати таку ж мазь, якщо змішати сировину з барсучим жиром, або обліпиховою олією.

Протипоказання

Трава має протипоказання і побічні дії, виходячи з того, що копитняк європейський отруйний. Тому застосовувати його потрібно обережно. Передозування призводить до блювання і погіршення стану. Неправильне дозування чревата серйозними порушеннями функцій таких органів як кишечник, шлунок, нирки, печінка і жовчний міхур.

Категорично протипоказано застосування препаратів при

вагітності,

годування груддю;

вік до 18 років;

стенокардії;

гінекологічні кровотечах,

менструації;

аллергії на компоненти рецептів або саму траву;

виразкова хвороба,

шлункові кровотечі,

серцева недостатність;

захворювання нирок, печінки.

Для лікування алкогольної залежності відваром копитняка, неприпустимо перевищення дозування в 2 ложки за один прийом.