Ехінацея Пурпурова Echinacea Purpurea, Квітки

Ехінацея пурпурова Echinacea purpurea, квітки

Наукову родову назву ехінацея отримала завдяки зовнішній подібності виступаючій щетинистій центральній частині суцвіття: по-грецьки ěchīnos – їжак, а видове пов'язано з пурпурно-рожевим кольором крайових квіток суцвіття.

Індіанці, які називали ехінацею «вечірнє сонце», використовували коріння, стебла і квітки в свіжому і сухому вигляді як потужний стимулятор імунної системи і знеболюючий засіб. Інша назва ехінацеї – зміїний корінь, обумовлена застосуванням коренів цієї квітки в якості засобу для лікування укусів змій і комах. В європейських країнах ехінацея з'явилася в 17 столітті і тривалий час культивувалася виключно як декоративна рослина. Перші згадки про корисні властивості ехінацеї відносяться до другої половини 17 століття. Тоді квітка була заявлена як засіб, застосування якого сприяє загоєнню ран у скакових коней. Застосування ехінацеї як цілющого засобу для людини було розпочато тільки в кінці століття.

Квітки ехінацеї пурпурової містять полісахариди (гетероксилани, арабинорамногалактани), ефірні олії (0,15—0,50 %), флавоноїди, оксикоричних (цикориева, ферулова, кумарова, кавова) кислоти, дубильні речовини, сапоніни, поліаміни, ехінацин (амід поліненасиченої кислоти), эхінолон (ненасичений кетоспирт), ехінакозід (глікозид, що містить кавову кислоту і пірокатехін), органічні кислоти, смоли, фітостерини. В її складі є вітаміни А, С і Є. Крім вітамінів, в листі, квітках та коренях ехінацеї пурпурової є й мікроелементи. Це залізо, кальцій, селен, кремній.

Великий внесок у вивчення ехінацеї зробив радянський вчений С. А. Томілін. Він рекомендував ехінацею при депресії, психічному і фізичному перевтомі, ангіні, тонзиліті, хроніосепсісі, параметриті, запальних захворюваннях внутрішніх органів, гострих і хронічних інфекційних захворюваннях (черевному тифу, дифтерії, бешиховому запаленні, остеомієліті, церебральному менінгіті), при ранах, виразках гомілки, опіках.

При яких захворюваннях варто використовувати ехінацею?

хронічні і гострі захворювання органів дихання (фарингіт і ларингіт, синусити, хронічний обструктивний бронхіт, хронічний бронхіт, у комплексній терапії туберкульозу легень і бронхіальної астми);

серцево-судинні хвороби, такі як: ішемічна хвороба серця та атеросклероз;

шлункові хвороби, такі як: гастрит, виразкова хвороба 12-палої кишки та шлунка,

проблеми центральної нервової системи (синдром хронічної втоми, невроз, неврастенія);

патології периферичної нервової системи (демієлінізуючих склероз, токсична полінейропатія);

хвороби нирок та сечовивідних шляхів (цистит, пієлонефрит, уретрит);

запальні процеси статевої сфери, в тому числі і хронічні, такі як: кандидоз слизової оболонки піхви і запалення придатків та яєчників;

рани, які довгий час не загоюються, трофічні виразки;

профілактика серцево-судинної патології.

Настій з квітів ехінацеї для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту

1 столову ложку подрібненої сировини залити 0,5 л окропу. Помістити в термос і настоювати протягом ночі (12 годин). Приймати настій 3 рази на день по 50 мл за півгодини до їжі. Курс лікування – 10 днів, після чого необхідно зробити 5-денну перерву і повторити все спочатку.

Відвар ехінацеї універсальний

30 г сухих квіток ехінацеї помістити в емальовану ємність, залити 0,5 л кип'ятку, закрити кришкою і кип'ятити 10 хвилин, потім настоювати 4-5 годин в теплі, щоб концентрація корисних речовин досягла максимуму. Настій процідити. Приймати по 1/2 склянки 3-4 рази на день. Для смаку можна додати мед, сироп або цукор. Захищає від застуди, зміцнює імунітет, позбавляє від втоми і стимулює фізичну активність.

Спиртова настоянка ехінацеї

50 грам сухої сировини залити 0,5 л горілки. Настояти засіб потрібно як мінімум 14 діб, але краще 3 – 4 тижні. Настоянка використовується в наступних випадках (в складі комплексної терапії):

при нервовому напруженні, зокрема, при стресі;

для поліпшення пам'яті;

при виразковій патології;

при каменях у нирках;

при аденомі;

при лікуванні органів жіночої статевої системи;

при наявних проблемах травлення.

Приймати по 20 - 30 крапель тричі на день.

Спиртова настоянка ехінацеї при захворюваннях сечостатевої системи

50 грам квіток ехінацеї залити 1 літром горілки і настоювати протягом 20 днів в темному місці. Після закінчення терміну рідину процідити. Отриману настоянку приймати 3 рази на день по 30 крапель за 30 хвилин до їжі. Курс прийому - 10 днів, після чого слід зробити тижневу перерву і повторити все заново.

Суміш меду та ехінацеї (медове варення з ехінацеєю)

Сировину подрібнити до стану порошку. Потім продукт змішати з медом у співвідношенні 1:3. Приймати 3 рази на день, запиваючи чаєм. Досить часто таку суміш називають медове варення з ехінацеї. приймати при

мігрені;

втомі;

дратівливості;

при проблемах зі сном;

при підвищеному артеріальному тиску.

Ехінацею рекомендується приймати місяць, а потім робити місяць перерви - тоді імунний захист зможе працювати і зміцнюватися самостійно.

Протипоказання

Протипоказаннями до застосування ехінацеї є підвищена чутливість до діючої та допоміжних речовин препарату, до рослин, якi вiдносяться до складноцвітних (ромашка лiкарська, календула лiкарська, кульбаба та iнщі), а також такі захворювання, як

туберкульоз,

лейкемія,

лейкоз,

колагенози,

розсіяний склероз,

хвороби суглобів (атеросклероз),

системна червона вовчанка,

Не рекомендується призначати препарат в період вагітності та годування груддю, а також дітям вiком до 12 років.

При застосуванні препарату у високих дозах можливі нудота, блювання, порушення випорожнення, безсоння, підвищене збудження нервової системи. У разі виникнення зазначених вище симптомів необхідно припинити прийом препарату.