Абрикос Звичайний Prunus Armeniaca, Насіння

Абрикос звичайний Prunus armeniaca, насіння

Інші назви Абрикоса, абрикос, жерделя, морееля (Prunus armeniaca, також Armeniaca vulgaris) — плодове дерево роду слива.

Латиною аrmeniacus — вірменський і vulgaris — звичайний. Назва Armeniaca помилкова. За своїм походженням рід Aбрикос східноазіатський, з основним центром у Китаї, як культурна рослина відомий більше ніж за 2000 років до н.е.

Слово «абрикос» походить від німецького Abrikose (> Aprikose), яке через французьське abricot та іспанське albercoque виводять від арабського البرقوق‎, «аль-біркук». У арабську мову дане слово через грецьке πρεκόκκια проникло з латині, а латинське praecox 'скоростиглий' складається з приставки prae- 'наперед, перш' і дієслівної основи coquere 'робити готовим'. Стосовно до абрикосу слово praecoqua використовував Пліній у своїй «Природній історії», позначаючи відміну абрикоса ( «раннього плода») від персика ( «пізнього плода»). Варіант «абрикос» запозичений, ймовірно, через російське посередництво з голландської (abrikoos). Трапляються твердження, що слово «абрикоса» доречно вживати щодо рослини, а «абрикосом» називати лише сам плід. Слово «жерделя» — турецького походження, від zerdali, яке вживалось щодо одного з сортів абрикос. Походить від перського zardali («золотий плід») — зі zard («золото»), пор. праславянського *zolto. «Мореля» походить, ймовірно, від німецького Marille (австрійський варіант).

Насіння абрикоса містить амінокислоти: аргінін, тирозин, метіонін, ванілін, фенілаланін, лейцин, ізолейцин, сліди цистину, цистеїн, пролін; пангамову кислоту, глікозид амігдалін, жирну олію 30–50%, до складу якої входять олеїнова (68,42–74%) і ліноленова кислота (21–21,69%), стеаринова — 1,12%, арахісова — 0,5%; глікозид амігдалін — 4%, стероїди: холестерол — 0,91%, ситостерол, естрон і фермент емульсин. Олія — невисихаюча, містить в основному тригліцериди олеїнової кислоти, в меншій кількості — лінолевої.

При різних способах переробки і застосування абрикосові кісточки (насіння) мають наступні дії:

антисептичну;

імуномодулюючу;

антиоксидантну;

протиракову;

антипаразитарний;

противовозрастная;

протизапальну;

регенеруючу.

Продукт застосовують для лікування і профілактики таких захворювань:

очні захворювання;

хвороби серця;

артрит;

артроз,

бронхіт,

трахеїт, бронхіальної астма,

ларингіт.

захворювання печінки.

Настій абрикосових кісточок при захворюваннях печінки (цироз, тромбоз печінкової вени і пілетромбоз)

20 г кісточок абрикоса залити 200 мл теплої води і залишити на ніч (8-10 годин), щоб суміш настоялась. Після цього отриманий настій пити по 3 рази на день по 1 столовій ложці перед їжею.

Настій абрикосових кісточок при бронхіті

3-5 грам сушених кісточок абрикоса за допомогою кавомолки подрібнити до стану порошку, потім сировину розмішати в 200 мілілітрах молока або чаю. Приймати 2 рази на добу.

Настій абрикосових кісточок при нефриті

30 грам ядер кісточок абрикоса залити 100 мілілітрах крутого окропу, дати масі настоятися близько 4 годин. Приймати до їжі 3 рази на день по 65 мілілітрів напою.

Настій абрикосових кісточок від захворювань серця

10 грам подрібнених ядерець абрикоса залити 1 склянкою окропу. Настояти 10-15 хвилин, потім приготований абрикосовий настій можна пити. Приймати щодня перед сном.

Абрикосові кісточки при серцевої аритмії

20 подрібнених кісточок абрикосів, 0,5 кг лимонів перетерти з допомогою м'ясорубки або терки залити 0,5 кг меду. Ретельно перемішати, дати настоятися лікам кілька днів в прохолодному місці. Приймати натщесерце 1 столову ложку вранці і ввечері перед вечерею.

Порошок з кісточок абрикоса при кашлі

1 столову ложку подрібнених до стану порошку абрикосових кісточок в день приймати для розм'якшення і прискорення виведення мокротиння. Вживати, поки не настане полегшення.

Настій спиртовий абрикосових кісточок для зовнішнього застосування

1 стакан кісточок абрикоса залити 0,5 л горілки. Настояти 3 тижні (21 день) в захищеному від світла місці. Застосовувати для розтирання ніг з укутуванням.

Протипоказання

Помірне вживання ядер абрикосових плодів, в більшості випадків, не завдає шкоди здоров'ю. Виняток становлять випадки, пов'язані з індивідуальною непереносимістю або наявністю проблем, які ускладнюють засвоєння і переробку продукту.

Продукт не рекомендовано до вживання

вагітним та годуючим,

алергікам,

людям, що страждають від цукрового діабету,

загострених захворювань печінки

людям з порушеннями в роботі щитовидної залози.